Практично кожну маму в певний період часу турбує питання: в якому віці діти повністю контролюють своє сечовипускання в нічний час і починають самостійно проситися або ходити в туалет?

Нічний енурез – сукупність симптомів, результатом прояву яких є нетримання сечі, в основному, в нічний час. Говорячи про вік, по досягненню якого налагоджується механізм сечовипускання, то тут педіатри не можуть прийти до єдиної думки, тому що вважається, що ця норма змінилась через впровадження в наше життя одноразових підгузників. Але в будь-якому випадку, якщо дитина прокидається мокрою в 4 роки, то пора бити тривогу.

У період від 1 року до 4 років, дитина вчиться контролювати процес сечовипускання. Внаслідок накопичення сечі в сечовому міхурі розтягуються його стінки, тим самим, дратуючи відповідні рецептори. Сигнали через спинний мозок йдуть по нервах в головний мозок, в результаті чого, з'являється позив до сечовипускання.

Серед основних причин енурезу можна виділити наступні:

• спадковість;
• вроджене порушення механізмів, що відповідають за формування сечовипускального рефлексу внаслідок важкої вагітності та пологів;
• пороки і захворювання сечовидільної системи;
• інфекції в період раннього дитинства, що вражають головний мозок;
• стреси і неврозоподібні стани;
• розлади психіки.

Супутніми факторами ризику є дуже міцний сон дитини, гіперактивність і збудливість у вечірній час, неправильний питний режим протягом дня.

Діагностику енурезу починають з перевірки сечовидільної системи. Після виключення відповідних вад і запальних процесів, можна говорити про порушення з боку нервової системи. Найчастіше, крім нетримання сечі у дитини, присутні неврологічні відхилення (неврози), такі як гіперзбудливість, занадто емоційний, схильний до частих істерик стан.

Хлопчики частіше страждають від енурезу, дівчинки ж швидше привчаються до горщика в зв'язку з особливостями формування їх нервової регуляції.

Існує три основні методи лікування енурезу:

- медикаментозна терапія;

- фізіотерапія, психотерапія;

- режимні методи.

Після з'ясування причини захворювання, лікар підбирає оптимальну терапію для конкретного випадку.

Лікарські препарати, в основному спрямовані на підвищення функціональної ємності сечового міхура і зниження його активності вночі.

До немедикаментозних методів відносять використання «енурезного будильника», який спрацьовує при попаданні на нього перших крапель сечі, тим самим, сигналізує дитині про похід в туалет.

Також допоможе допомога психотерапевта і психолога, які налаштують дитину на позитивний лад, навчать розслаблятися, не переживати і не засмучуватися через дані проблеми. Ведення спеціального щоденника дає непогані результати: батьки стимулюють дитину за сухі ночі, що відзначаються в календарі сонечком і трохи засмучуються через хмаринки (ні в якому разі не лають).

Режимні методи включають в себе дотримання режиму дня дитини, дієту, зменшення споживання рідини у вечірні години. Також потрібно уникати стресів і переохолоджень, обов'язково висаджувати дитину на горщик перед сном.

Лікування енурезу – процес тривалий, і залежить, в першу чергу, від батьків і комфортної обстановки в сім'ї. Дотримуючись всіх рекомендації в комплексі, набравшись терпіння можна подолати таке захворювання, як енурез.

Автор: lindgren