Молочницею в просторіччі називають вагінальний кандидоз, викликаний дрожжеподібним грибком роду Candida. Лікування проводиться під контролем і за призначенням лікаря.

Тільки лікар може правильно діагностувати захворювання і призначити адекватне лікування. Самолікування неприпустимо, це може привести до хронізації захворювання, або генералізації процесу, коли уражаються й інші органи.

Якщо молочниця супроводжує або є ускладненням іншого захворювання, необхідна поєднана терапія. Необхідна дієта – повне виключення продуктів, що містять цукор, так як глюкоза є чудовим поживним субстратом для всіх видів дріжджоподібних грибів. Корекція психоемоційного стану. Стрес веде до ослаблення імунітету і, як наслідок, виникнення кандидозу або загострення вже існуючого захворювання. Зазвичай достатньо призначення настойки кореня валеріани, настоянки пустирника, або таких препаратів як «Ново-пасит», «Калманеврін» в звичайних дозуваннях. Рекомендується статевий спокій на період лікування, а також лікування статевого партнера (призначається мазь "Клотримазол" 1%, зазвичай досить триденного курсу).

Лікування специфічними протигрибковими препаратами може проводитися місцево у вигляді свічок, мазей, кремів, вагінальних таблеток («Клотримазол», «Пімафукорт», «Агістам») або препаратами для прийому всередину, їх ще називають препаратами системної дії («Рятівник», «Дифлюкан» , «Флуконазол», «Мікомакс», «Інтрал», «Ірунін»), а також комбінацією препаратів для прийому всередину і засобів, що застосовуються місцево. Специфічні протигрибкові препарати мають побічні ефекти, зокрема, вони нефро- і гепатотоксичні, тому, наприклад, при вагітності призначаються виключно препарати для місцевого застосування. Застосування полієнів, таких як «Ністатин», «Леворин», «Амфотерицин», в даний час обмежений через їх невисоку ефективність або токсичність. План лікування вагінального кандидозу також включає в себе відновлення фізіологічної мікрофлори кишечника і піхви. Для цієї мети застосовують «Біфідумбактерин», «Лактобактерин» і їх похідні. Ці препарати випускаються у вигляді порошків, капсул для прийому всередину, а також в свічках ( «Біфідумбактерин» – свічки, «Ацилакт»)

Тривалість лікування при гострих формах захворювання зазвичай не перевищує 3-7 днів, але так як час дозрівання спор кандид становить 2 тижні, після завершення терапії рекомендується повторно відвідати лікаря, який проведе гінекологічний огляд і дослідження мазка. Як правило, не ускладнені форми вагінального кандидозу добре піддаються терапії, і у 95% пацієнток настає повне вилікування. Хронічні, запущені випадки захворювання вимагають більш тривалої (до 6 місяців) і комплексної терапії, яка включає в себе комбінацію декількох препаратів системної дії в поєднанні з місцевим лікуванням. Після проходження основного курсу лікування, призначається підтримуюча терапія. Після закінчення курсу медикаментозної терапії рекомендується пройти курс фізіопроцедур (магнітотерапія, дарсонвалізація, електрофорез, лазеротерапія). Нехтувати призначенням такого курсу не слід, так як це дозволяє закріпити результат і уникнути рецидивів захворювання в майбутньому.

На закінчення необхідно відзначити, що індивідуальний підхід, грамотно складений план лікування, дисциплінованість самої пацієнтки, служать запорукою успішного лікування захворювання.

Автор: NikNat